найкращих оповідань нової України
Передчуття Марії
Вікторія Амеліна
Голкошкірі
Софія Андрухович
Жертвопринесення
Юрій Андрухович
Костя
Катерина Бабкіна
Регіон
Роман Голубовський
Льох
Сергій Демчук
Діти повітряних тривог
Лариса Денисенко
Ромео
Сергій Жадан
Після третього дзвінка вхід до зали забороняється
Після третього
дзвінка вхід до
зали забороняється
Оксана Забужко
Люди сонця
Владислав Івченко
Лалібела
Катерина Калитко
Він повертається в неділю
Ірена Карпа
Ойнарея
Оксана Луцишина
Жаби в морі
Таня Малярчук
Польський ровер, руска рама
Василь Махно
Сім пісень до шовковиці
Сергій Осока
Моноліт
Валерій Пузік
Дім у степу
Світлана Тараторіна
Червоні на чорному сліди
Ірина Цілик
Мангеттен-Бахмут
Артем Чех
Вікторія Амеліна
Письменниця, документаторка воєнних злочинів, громадська діячка. Загинула 1 липня 2023 року внаслідок ракетного обстрілу рашистів.

Авторка романів Синдром листопаду, або Homo Compatiens (2014), Дім для Дома (2017), дитячих книжок Хтось, або Водяне серце (2016) та Е-е-есторії екскаватора Еки (2021), поетичної збірки Свідчення (2024) та нонфікшн-книжки Looking at Women, Looking at War: A War and Justice Diary.

Лауреатка літературної премії імені Джозефа Конрада (2021), заснованої Польським інститутом, яку вручають українським письменникам віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, ламання стереотипів та універсалізм послання. 2024 року Вікторію Амеліну було посмертно нагороджено спецвідзнакою Prix Voltaire Міжнародної асоціації видавців за внесок у боротьбу за свободу слова; 2025 року – Премією імені Джорджа Орвелла в номінації Політичне письмо.

У 2021 році Вікторія Амеліна заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

Після повномасштабного вторгнення Росії Вікторія приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds та розслідувала злочини російської армії на деокупованих територіях України. У вересні 2022 року саме Вікторія Амеліна знайшла захований в саду щоденник закатованого росіянами поета та дитячого письменника Володимира Вакуленка в с. Капитолівка на Ізюмщині, який потім увійшов до складу ініційованого нею видання Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші (2023).

Тоді ж розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War (англійською мовою) про українських жінок, котрі документують воєнні злочини та їхнє життя під час війни. Видання на основі її роботи вийшло друком у HarperCollins (Велика Британія) та St. Martin's Press (США, 2025) із передмовою всесвітньовідомої письменниці Марґарет Етвуд. Відтоді права на переклад книжки було продано на сімнадцять мов.

27 червня 2023 року Вікторія Амеліна зазнала важких поранень внаслідок ракетного обстрілу Краматорська російськими військами. У цей день письменниця перебувала у центрі міста із делегацією колумбійських журналістів і письменників. 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла у лікарні у Дніпрі на 37 році життя.

Президент України Володимир Зеленський нагородив Вікторію Амеліну орденом За заслуги ІІІ ступеня (2024, посмертно).

Оповідання Передчуття Марії опубліковане у літературно-художньому журналі Дніпро (2016, №4).

Читає оповідання українська акторка театру, кіно та дубляжу, заслужена артистка України Антоніна Хижняк.
Софія Андрухович
Письменниця, перекладачка та публіцистка. Авторка численних прозових книжок для дорослих та дітей.

Лауреатка літературної премії імені Джозефа Конрада (2014).

Роман Софії Андрухович Фелікс Австрія (2014), події якого відбуваються у місті Станіславові 1900 року, став Книгою року BBC. За мотивами роману поставлено театральну виставу, а також знято фільм Віддана (2020).

Наступний її роман, Амадока (2020), відзначено літературною премією Зустріч, Міжнародною премією Германа Гессе, Міжнародною літературною премією Стокгольма.Четвертий роман, Катананхе, задуманий і написаний під час повномасштабного вторгнення, вийшов друком у видавництві Комубук у 2024 році.

Цикл есеїстичних текстів Захисні реакції про досвід проживання війни українцями, написаний на замовлення видання Двутиґоднік, перекладений польською та французькою мовами.

Оповідання Софії Андрухович Голкошкірі вперше опубліковане в журналі Vogue Ukraine під назвою Відбиття.

Оповідання читає Анастасія Карпенко – українська актриса театру і кіно, виконавиця головних ролей у серіалах Перевізниця та Лікарка Ковальчук.
Юрій Андрухович
"Патріарх української сучасної літератури"  –  поет, прозаїк, перекладач, кандидат філологічних наук.

Лауреат численних національних та міжнародних відзнак, зокрема літературної премії Благовіст (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), нагороди За європейське взаєморозуміння (2006), літературної премії Центральної Європи Angelus (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) та Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.

Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії часопису Перевал (Івано-Франківськ, 1991–1995).

У 1985 році став ініціатором створення літературного об’єднання Бурлеск-Балаган-Буфонада (Бу-Ба-Бу). Долучивши до його формування Віктора Неборака та Олександра Ірванця, почав відроджувати карнавальний та комедійний стиль літератури. Саме з початком діяльності об’єднання і отримав прізвисько патріарха української літератури.

Один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають Станіславським феноменом.

Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й мовою есперанто.

Сам він є автором перекладів українською мовою трагедій Гамлет, Ромео і Джульєтта, Король Лір Вільяма Шекспіра, Розбитий глек Гайнріха фон Кляйста, поезій Р.-М. Рильке, Б. Пастернака, О. Мандельштама, американської поезії 1950-60-х років та багатьох інших.

Оповідання увійде до майбутньої прозової збірки, назви для якої автор ще не підібрав. Оприлюднене вперше.
Катерина Бабкіна
Поетка, авторка прози, колумністка, сценаристка, драматургиня, засновниця клубу вільного письма Просто писати.

Тексти Катерини перекладені на іврит, польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, португальською, чеською, іспанською, румунською, сербською та китайською мовами. Її пʼєси ставилися в Києві, Відні, Лондоні та Женеві.

У 2021 році отримала Центральноєвропейську літературну премію Angelus за польський переклад книжки Мій дід танцював краще за всіх. В 2022 новела для дітей

Шапочка і кит в перекладі Ганни Лелів вийшла друком в найбільшому в світі видавництві Penguin Random House.

Оповідання Костя входить до збірки оповідань Щасливі голі люди (Meridian Czerniwitz, 2016) про часи великих змін, любов, поколіннєву травму та те, чи робить людей сильнішими те, що їх не ламає.

Посилання на книжку.
Роман Голубовський
Роман Голубовський — письменник, медійник, маркетолог, засновник сатиричного сайту вигаданих новин UaReview, публікації якого, попри виразно гумористичний зміст, неодноразово поширювались у ЗМІ під виглядом справжніх новин.

Живе та працює у Львові.

Оповідання Регіон увійшло до збірки З нами житиме еласмотерій (2024), де автор свідомо вдається до жанрових експериментів, діалогу з класиками та іронії над реаліями нашого життя.

Оповідання читає громадський діяч, волонтер, засновник благодійного фонду Сергія Притули, телеведучий, актор Сергій Притула.

Посилання на книжку.
Сергій Демчук
Сергій Демчук — письменник, журналіст, військовослужбовець ЗСУ, а саме 2-го Інтернаціонального легіону оборони України.

Лауреат і дипломант премій Смолоскип, Гранослов, Благовіст, ім. Олеся Ульяненка. Обіймав посаду головного редактора видання Український тиждень.

У лютому 2016 року дебютував зі збіркою Тіні на сходах, до якої увійшли два короткі романи й 24 оповідання. Упорядкував антологію прози 12 літературного угруповання Свідки Слова.

У грудні 2023-го опубліковано роман про Революцію Гідності Зима, яка назавжди з тобою. У фокусі оповіді — журналістське середовище того часу. Герой, дописувач провладної газети, врешті виходить на протести.

Оповідання Льох є частиною збірки Ціль припинила існування (Темпора, 2025).

Оповідання читає телеведучий, актор, шоумен і громадський діяч Григорій Решетнік.

Посилання на книжку.
Лариса Денисенко
Лариса Денисенко - українська письменниця, прозаїк, адвокатка, громадська діячка, ведуча прямих ефірів та авторських програм на Громадському радіо.

Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Центрально-Європейський університет, курс законопроєктування при Міністерстві юстиції Нідерландів.

Публічна правозахисниця та феміністка, підтримує та є офіційним обличчям компаній проти дискримінації. Посланниця доброї волі ООН в Україні з питань толерантності.

Амбасадорка міжнародного кінофестивалю для дітей та підлітків Чілдрен Кінофест – 2018.

Займається кураторством проектів, пов`язаних із наданням безоплатної правової допомоги, а також розробляє проекти, спрямовані на просвітництво у сфері прав людини для дітей та вчителів.

Авторка новітнього концепту викладення права за допомогою авторських казок, проект Правобукварик. Головна редакторка журналу з прав людини для підлітків Абетка права. Має відзнаку Верховного Суду України За вірність закону.

Пише колонки, оповідання, есеї як для глянцевих журналів, так і для суспільно-політичних видань.

За дебютний роман Забавки з плоті та крові отримала гран-прі Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв Коронація слова – 2002.

Книжки Танці в масках та Сарабанда банди Сари отримали відзнаку Краща українська книга за голосуванням читачів та професійного журі тижневика Корреспондент.

Діти повітряних тривог –  книжка-картинка для дітей, вийшла у 2022 році у видавництві Видавництво і розповідає  про українських дітей під час війни, які рятуються від обстрілів, ховаються у підвалах.

Текст читає блогерка, підприємиця та волонтерка Олена Мандзюк.

Посилання на книжку.
Сергій Жадан
Сергій Жадан - письменник, перекладач, громадський діяч, солдат 13 бригади НГУ Хартія. Фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Маннергейма. Ведучий та засновник незалежного онлайн медіа Радіо Хартія.

У 2014 році отримав нагороду Книга десятиліття від Української служби BBC за роман Ворошиловград, а також став лауреатом премії Книга року Української служби BBC у 2006 та 2010 роках. Лауреат премії імені Губерта Бурди для молодих поетів (Австрія, 2006), літературної премії імені Яна Міхальського (Швейцарія, 2014) та Центральноєвропейської літературної премії Ангелус (Польща, 2015).  У 2017 отримав премією імені В. Стуса.

У 2022 отримав Премію миру німецьких видавців та книгарів.

“Месопотамію” (2014) називають найбільш харківською з усіх книжок Сергія Жадана. У 2016 році вийшов фільм Любові стане на всіх режисера Михайла Лук'яненка, який є екранізацією розділу Ромео з книги. В епізодичній ролі у фільмі знявся сам Сергій Жадан.

З початку російсько-української війни активно займається волонтерською діяльністю. Заснував власний благодійний фонд, який підтримує освітні та культурні ініціативи. Зокрема започаткував проєкт Схід читає щодо наповнення книжками бібліотек Донецької та Луганської областей.

Оповідання Ромео входить до книжки Месопотамія (2014), яка перевидана 2023 року у видавництві Meridian Czernowitz.

Оповідання читає актор театру і кіно, народний артист України, лауреат Премії Київська пектораль, кавалер Ордена За заслуги III ступеня Олексій Вертинський.

Посилання на книжку.
Оксана Забужко
Оксана Забужко — письменниця, авторка двадцяти книжок різних жанрів (поезія, проза, есеїстика, критичні студії). Випускниця філософського факультету та аспірантури з естетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидатка філософських наук, старша наукова співробітниця Інституту філософії НАН України. На початку 1990-х років викладала україністику в США (Гарвардський, Пенсільванський, Пітсбурзький університети).

16 січня 2009 року Президент України В.Ющенко нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України.

Упродовж 1995—2010 рр. була віцепрезиденткою українського відділення ПЕН-клубу. Восени 2004 року багато зробила для привернення міжнародної уваги до президентських виборів в Україні. Напередодні Помаранчевої революції опублікувала у Wall Street Journal статтю Українська Солідарність, у якій передбачила масові протести у Києві, після чого в ЗМІ її стали називати Помаранчевою Кассандрою.

Книжка розмов із варшавською публіцисткою Ізою Хруслінською Український палімпсест початково вийшла польською мовою і взимку 2013—2014 рр. стала для польських еліт важливим джерелом знань про Україну, допомігши визначитися з політичною підтримкою Майдану.

Твори Оксани Забужко перекладено у понад двадцяти країнах світу, екранізовано, інсценовано, покладено на музику. Лауреатка численних престижних премій і нагород, зокрема премії Центральної і Східної Європи Ангелус за найкращий роман року, виданий польською мовою (Музей покинутих секретів, 2013).

Оповідання Після третього дзвінка вхід до зали забороняється входить до однойменної збірки з 12 оповідань, написаних Оксаною Забужко у 1982-2017 роках.

Текст читає акторка театру і кіно, лауреатка премії Київська пектораль Галина Стефанова.

Посилання на книжку.
Владислав Івченко
Владислав Івченко – письменник і журналіст, лауреат кількох премій, серед яких Коронація слова-2009 та Новела по-українськи, військовослужбовець ЗСУ.

Дебютував як письменник у 1998 році, проте справжня популярність до нього прийшла із романом 2014, який  став переможцем премії Літакцент року-2015 у номінації Проза.

На сьогодні бібліографія автора становить понад 20 творів, написаних у різних жанрах. Серед них – історичні романи, детективи та кіносценарії вестернів.

Оповідання Люди Сонця входить до збірки Ігри пам’яті (Темпора, 2018), в якій Владислав Івченко поєднує, здавалося б, непоєднуване: інопланетян, екскурси в історію, побутові оповідки, ліричні замальовки, розповіді про авантюри, злочини і навіть містику. Як вдається тримати цей кольоровий, різнобарвний світ купи? Гумор і наскрізні персонажі — ось рецепт автора.

Оповідання читає  співак, композитор, народний артист України Павло Зібров.

Посилання на книжку.
Катерина Калитко
Катерина Калитко — письменниця і перекладачка, авторка поетичних збірок і прозових творів. ЇЇ поетична збірка — Катівня. Виноградник. Дім — відзначена премією Літакцент року.

Дослідниця та перекладачка сучасної літератури Боснії і Герцеговини.

Лауреатка конкурсів Гранослов та Привітання життя ім. Богдана-Ігоря Антонича, конкурсу читаної поезії Молоде вино, конкурсу видавництва Смолоскип та літературної премії Благовіст.

Володарка премії імені Джозефа Конрада. Увійшла до рейтингу 25 кращих літераторів України. Її Земля Загублених, або Маленькі страшні казки стала Книгою року BBC-2017.

Тексти перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською, словенською, сербською, італійською та на іврит.

Оповідання Лалібела входить до збірки Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. яка вийшла у Видавництві Старого Лева 2017 року в серії короткої прози й есеїстики. На створення книги письменницю надихнули реальні історії людей, яких позбавляють голосу у звичайному житті.

Читає акторка театру і кіно, заслужена артистка України - Ірма Вітовська.

Посилання на книжку. Всю книжку можна послухати у застосунку Абук.
Ірена Карпа
Ірена Карпа — письменниця, журналістка, телеведуча, співачка.

Друкувалася у культовому виданні Четвер. Першою її книгою стала Знес Паленного, видана 2000 року в Івано-Франківську. У 2001 року Карпа починає друкуватися в молодіжному журналі Молоко, де під псевдонімом Соя Лось веде рубрику про секс.

З 1999 року Карпа є солісткою та автором текстів музичного гурту Фактично самі (з 2007 — Qarpa), музика якої є сумішшю індастріалу, панк-року, хардкору та психоделічного трип-хопу. 20 грудня 2012 року разом з гуртом виступила на розігріві Меріліна Менсона у Києві.

З жовтня 2015 року до липня 2019 року була першою секретаркою з питань культури посольства України у Франції.

Бере участь у громадському житті, була активною учасницею Євромайдану.

Ірена Карпа є авторкою численних книг, зокрема Добрі новини з Аральського моря, яка здобула популярність на Книжковому Арсеналі. Її твори часто перекладаються іноземними мовами.

Оповідання Він повертається в неділю вперше опубліковане у журналі Vogue Ukraine та стало частиною однойменного роману, що вийшов восени 2025 року у видавництві Книголав.

Читає Ірена Карпа.

Посилання на книжку.
Оксана Луцишина
Оксана Луцишина – письменниця, поетка, перекладачка, авторка п'яти поетичних збірок, збірки оповідань і трьох романів. Лауреатка премій Гранослов, Привітання життя, Благовіст, премії Фундації Ковалевих, премії Львів-місто літератури ЮНЕСКО та національної Премії імені Тараса Шевченка (за роман Іван і Феба).

Народилася в Ужгороді. У США захистила дисертацію з компаративістики. З 2015 по 2025 викладала українську мову та східноєвропейські літератури у Техаському університеті у місті Остін. На 2025 рік отримала письменницьку стипендію від Фонду Емі Клемпітт. Членкиня українського ПЕНу.

Оповідання Ойнарея увійшло до щорічної збірки 25 різдвяних історій (ВСЛ, 2025).

Читає військовий, ветеран російсько-української війни, громадський діяч Олександр Терен.
Таня Малярчук
Таня Малярчук — письменниця, журналістка і  публіцистка. Майстриня історичної прози. Її оповідання й есе перекладені польською, румунською, англійською, чеською та білоруською мовами.  У 2013-му році була відзначена відразу двома літературними нагородами: Vilenica-Kristall (Словенія) та премією імені Джозефа Конрада-Коженьовського.  У 2016 році її роман Забуття став Книгою року BBC.

Оповідання Метелик екранізовано українським режисером Максимом Буйницьким.

2018 року у Видавництві Старого Лева вийшла перша дитяча книжка Малярчук MOX NOX, що у перекладі з латинської означає "надходить ніч".

Колумністка в українських та німецьких інтернет-виданнях Deutsche Welle та Die Zeit Online.

За оповідання Frösche im Meer (Жабі в морі), написане німецькою мовою, Таня Малярчук отримала австрійську літературну премію імені Інгеборг Бахман. Український переклад першим опублікував Vogue UA.

Оповідання читає співачка, композиторка, солістка гурту Крихітка Саша Кольцова.
Василь Махно
Василь Махно - поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор 14-ти поетичних збірок. У 2024 році Видавництво Старого Лева видало вибрані твори у 2 томах (Схима, Т.1 – Вірші; Кури не літають, Т.2 – Есеї). Опублікував книжку оповідань Дім у Бейтінґ Голлов (2015), роман Вічний календар (2019).

У 2026 вийде його другий роман Ангел та осел з віршами про вогонь і воду.

Автор п’ятьох книжок есеїстики Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн (2006), Котилася торба (2011), Околиці та пограниччя (2019), Уздовж океану на ровері (2020), З голосних і приголосних: енциклопедичний словник імен, міст, птахів, рослин та усілякої всячини (2023) та перекладів польської поезії, зокрема Збіґнєва Герберта Струна світла (1996), Януша Шубера Спійманий у сіть (2007), Анни Фрайліх Ім’я батька (2022), Богдана Задури Прості істини (2024, разом з Анною Ґрувер).

Твори Махна перекладено й опубліковано багатьма мовами у різних країнах. Окремими виданнями виходили в Ізраїлі, Литві, Польщі, Німеччині, Румунії, Сербії та США. Учасник міжнародних фестивалів, зустрічей та симпозіумів у Сербії, Польщі, Словенії, Румунії, Німеччині, Індії, Колумбії, Нікараґуа, Північній Македонії, Ізраїлі, Монголії, Литві, Канаді, США та ін. Лауреат низки літературних нагород, зокрема Міжнародної сербської поетичної премії Повеље Мораве (2013), Книга року BBC (2015), Міжнародної Українсько-Єврейської премії Зустріч (2020).  З 2000 року мешкає в США.

Оповідання  Польський ровер, руска рама входить до збірки Дім у Бейтінґ Голлов (ВСЛ, 2015). Читає оповідання Максим Девізоров, військовослужбовець ЗСУ, актор театру і кіно.
‍
Посилання на книжку.
Сергій Осока
Сергій Осока — письменник, журналіст, редактор, колумніст, перекладач, член Національної спілки письменників України. Кілька років працював журналістом — на Полтавському міському телебаченні, на обласному радіо.

Лауреат Міжнародного конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів Гранослов — 2000, учасник Всеукраїнської наради молодих літераторів (Київ — Ірпінь, 2000) та літературного фестивалю Гранослов запалює зірки (Київ, 2003), лауреат ІІІ премії видавництва Смолоскип за збірку віршів Голос мисливця (2006). Лауреат премії міста Львова літератури ЮНЕСКО.

Перекладач книжок Олега Сенцова українською мовою.

Оповідання Сім пісень до шовковиці входить до прозової збірки Нічні купання в серпні (ВСЛ, 2016).

Оповідання читає Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії,  Головнокомандувач Збройних сил України (2021—2024), генерал у відставці - Валерій Залужний.

Посилання на книжку.
Валерій Пузік
Валерій Пузік — військовослужбовець Угруповання військ (сил) Південь, письменник, художник і режисер. У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бойових діях на Донбасі в складі батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектору.

Учасник виставок живопису та графіки в Україні та за кордоном, зокрема, Інкубаційний період, Відлуння, Примарна зона, Моя армія. Бачити серцем. Лауреат літературних конкурсів, тексти відзначені Смолоскипом, Гранословом, літературною премією імені Олеся Ульяненка.

Серед його найвідоміших творів — Бездомні пси, Моноліт, Я бачив його живим, мертвим і знову живим, Шахта. Ранкове зведення, а також фентезі для дітей Делфі та чарівники.

Автор документальних короткометражних стрічок та відеопоезій.

З березня 2022 року перебуває в лавах Збройних Сил України.

У травні 2025 року Валерій Пузік отримав відзнаку імені Галини Могильницької у номінації Громадянська позиція, честь та гідність.

Оповідання Моноліт входить до однойменної дебютної збірки короткої прози, що вийшла у 2018 році у видавництві ДІПА.

Оповідання читає актор театру і кіно, заслужений артист України Віталій Ажнов.

Посилання на книжку.
Світлана Тараторіна
Світлана Тараторіна – письменниця родом із Криму. Є співзасновницею YouTube-проекту Фантастичні talk(s).

Письменницьку кар'єру розпочала у 2018 році: її перший роман Лазарус — міське фентезі з елементами детективу отримав нагороду Chrysalis Award 2019 за найкращий дебют. Наступна її книжка  Дім солі (2023) – фантастичний роман, постапокаліптичні події жорстокого майбутнього якого натхнені Кримом і його історією.

В оповіданні Дім у степу Світлана Тараторіна описує невеликий постсвіт на теренах українського півдня та Кримського острова. Оповідання увійшло до фіналу першого конкурсу Кримський інжир у номінації Проза про Крим українською мовою (2018).

Дім у степу входить до збірки горор-оповідань українських авторів та авторок Нічний сеанс, що вийшла друком восени 2024 року у Видавництві Жупанського з ініціативи української платформи Бабай та концентрується на тематиці містичного та химерного.

Оповідання читає Владислав Михальчук, актор драматичного театру та кiно, соліст гурту Schmalgauzen.

Посилання на книжку.
Ірина Цілик
Ірина Цілик – письменниця, режисерка ігрового та документального кіно. Учасниця київського Євромайдану. Брала активну участь у різних фестивалях і літературних читаннях у прифронтових містах Донбасу.

Переможниця премії Women in Arts у категорії Кіно (2021).

Активно виступала за звільнення незаконно ув’язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова та інших в’язнів Кремля.

Авторка низки поетичних, прозових і дитячих книжок. Окремі твори Ірини перекладалися десятками різних мов та були видані у зарубіжних періодичних виданнях і альманахах.

Зняла короткометражний фільм за власним оповіданням Помин (2012), два документальних фільми для кіноальманаху Невидимий батальйон про українських жінок на війні (2017). Повнометражний документальний фільм Ірини Цілик про цивільних людей у червоній зоні Донбасу Земля блакитна, ніби апельсин (2020) отримав нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики на американському кінофестивалі Sundance Film Festival. У 2022 році режисерка презентувала дебютний ігровий фільм Я і Фелікс, сценарій якого написано за мотивами роману Хто ти такий? письменника Артема Чеха.

Оповідання Червоні на чорному сліди увійшло до однойменної збірки історій про улюблених героїв  Ірини Цілик — про непримітних нібито ординарних киян, чиї життєві історії заслуговують на те, аби бути розказаними (Комора, 2015).

Оповідання читає Ірина Цілик.
Артем Чех
Артем Чех – письменник та військовослужбовець Збройних Сил України. Автор понад 15 прозових книжок різних жанрів.

Лауреат премії Джозефа Конрада-Коженьовського (2019). У 2021 році отримав премію Книга року BBC за роман Хто ти такий?.

З травня 2015 по липень 2016 р. служив у лавах Збройних сил України. Збірка есеїв Артема Чеха Точка нуль (2017), присвячена його досвіду під час російсько-української війни на Донбасі, була відзначена кількома національними і міжнародними нагородами, зокрема увійшла до фіналу польської премії ім. Ришарда Капустинського за літературний репортаж (2019). Від моменту повномасштабного російського вторгнення повернувся до лав ЗСУ.

Колумніст численних закордонних видань, зокрема The New York Times.

Оповідання Мангеттен-Бахмут є частиною автобіографічної книжки Гра в перевдягання, виданої Meridian Czernowitz у 2025 році. Цей твір не про героїчний пафос, не про переможні реляції, а про щось значно тонше: внутрішній злам, втрату себе і намагання знайти в собі сили залишитися людиною в умовах війни.

Оповідання читає Артем Чех.

Посилання на книжку.
Оксана Щур
Оксана Щур  – письменниця, журналістка, літературознавиця, перекладачка. Авторка колонок, есе, інтерв’ю на тему культури для медіа LB.ua, Українська правда, Суспільне.Культура, Український тиждень, Dwutygodnik, Читомо, Коридор, Гендер в деталях та ін., а також збірки есеїв Кассандра помиляється раз (2025).

У 2017-2022 роках – кураторка програм Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та очільниця Літературної лабораторії Національного мистецького та музейного комплексу Мистецький арсенал.

Як кураторка і продюсерка втілила музично-літературні проєкти Фокстроти – дискотека поетів Розстріляного відродження (разом із Юрієм Гуржи та Сергієм Жаданом, 2021), Ukrainian Songs of Love And Hate – рефлексія щодо російсько-української війни мовою сучасної поезії (разом із Юрієм Гуржи, Іреною Карпою, Григорієм Семенчуком та Любою Якимчук, 2022).

Співупорядниця літературної антології Stimmen gegen Krieg (Австрія-Україна, 2022).

Твори перекладені англійською, латиською, німецькою, польською, румунською, чеською мовами.

З 2022 року живе та працює в Берліні.
Олена Гусейнова
Олена Гусейнова — письменниця, радіоведуча та радіопродюсерка. Закінчила НаУКМА. Авторка трьох поетичних книжок: Відкритий райдер (2012), Супергерої (2016) та Нічний ефір (2024). Супергерої оформлені художниками Романою Романишин і Андрієм Лесівим (арт-студія Agrafka); книжка здобула першу премію Книжкового Арсеналу (2017) та низку міжнародних відзнак за дизайн.

Пише коротку прозу й есеї. Її тексти увійшли до антології Ukraine 22: Ukrainian Writers Respond to War (ред. Марко Андрейчик, Penguin, 2023).

До січня 2025 року була головною редакторкою на UA: Радіо Культура, де відповідала за радіотеатр і літературні програми. З 26 лютого 2022 року була одним з голосів цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Продюсувала радіодокументальні проєкти. Лауреатка премії Івана Франка за радіодокдраму Леся Українка: 30 радіоісторій (разом із Мирославом Лаюком). Радіодок Країна схожа на грант (автори тексту — Гаська Шиян і Олександр Михед) було представлено на Podcast Forum EBU у 2023 році. З жовтня 2023 по грудень 2024 працювала як продюсерка над незалежним документальним проектом про цивільних у російській окупації.

У січня 2025 року переїхала в Харків і стала креативною продюсеркою проєкту Сергія Жадана Радіо Хартія.
Анатолій Дністровий
Анатолій Дністровий (Анатолій Олександрович Астаф’єв) – письменник, філософ, художник, лектор. Член Українського ПЕН. Народився у 1974 році в м. Тернопіль. Випускник історико-філологічного відділення Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя (1992–1997). Кандидат філософських наук. Викладав професійне літературне письмо в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, читав курс про модернізм в Університеті Масарика (Брно, Чехія). Працював дослідником у Національному інституті стратегічних досліджень.

Автор 25 книжок поезії, прози, есеїстики.

Останні публікації: романи Сіра Пейна (2023), Привиди (2024), Б-52 (2025, друге видання), Дрозофіла над Томом Канта (2025, друге видання), Пацики (2025, шосте видання); збірка оповідань Перший кий Будича (2024); поетичні збірки Чорна п’ятниця (2022), Несподівано прийшла війна (2022, італійською мовою), Дні тривог (2023); книжки нонфікшн Розмови з інтелектуалами (2022); двотомник вибраної есеїстики Паноптикум. Політика (2024) і Паноптикум. Література (2024); воєнний щоденник 2022 року Битва за життя (2024); дитячі книжки Гармидер у Дніпрі (2025, друге видання), Гармидер у Чорному морі (2025), Гармидер в акваріумі (2025).

Роман Пацики увійшов до ТОП-100 знакових романів української літератури за версією Українського ПЕН, у ТОП-20 кращих романів доби Незалежності за версією видання Інсайдер. Поетичні, прозові, есеїстичні твори Дністрового перекладено на англійську, французьку, італійську, німецьку, чеську, словацьку, польську, естонську, литовську, сербську, білоруську, вірменську мови.

У травні 2022 року долучився до Сил оборони України. Офіцер. Нагороджений нагрудним знаком За збережене життя (2022) від Головнокомандувача В.Залужного, нагрудним знаком За зразкову службу (2023), медаллю ІІ ст. Ради національної безпеки й оборони України (2025).
Олег Коцарев
Олег Коцарев - поет, прозаїк, літературний критик, журналіст, перекладач. Народився у Харкові, живе у Бучі.

Найновіші книжки — роман Люди в гніздах (2017, 2018, короткий список Книги року ВВС), поетичні збірки Вміст чоловічої кишені (2021, 2024), Евакуація (2022) та Жуки поетичні (спільно з Богулсавом Поляком, Олегом Клюфасом та Лесиком Панасюком, 2025).

Автор численних статей та есеїв в українських і зарубіжних медіях, присвячених переважно літературі та культурі ХХ-ХХІ століть.

Співупорядник антології Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки). Упорядник альманаху сучасної літератури Знак.

Член журі літературного конкурсу видавництва Смолоскип у 2012-2019 роках.

Лауреат літературних премій Кримський Інжир, імені Ковалевих, Глиняний кіт, імені Валер’яна Підмогильного.
Олена Павлова
Олена Павлова – письменниця, літературознавиця, художниця, авторка та кураторка культурних проєктів.

Виросла в Рівному, завершила тут Гуманітарну гімназію і Художню школу. Живе у Києві та останні три роки — у Львові. Закінчила Києво-Могилянську Академію — українську філологію та журналістику. Керувала відділом культури журналу Країна, була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на Українському Тижні.

Членкиня PEN Ukraine.Заснувала і сім років вела конкурс короткої прози Новела по-українськи, за час існування автори з усієї країни написали понад тисячу текстів.

Програмна менеджерка фестивалю Земля Поетів у Львові. Комунікаційна та програмна менеджерка фестивалю Літературний Ярмарок у Харкові.

Упорядниця поетичних антологій від видавництва Книголав та першого українського альманаху феміністичної поезії Другий вінок.

Авторка двох власних збірок віршів — Шкіра міст та Світлочутливі.

Найвідоміший з її культурних проєктів — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Нещодавно вийшла Українська Абетка Кота Інжира, яку підтримав Український Інститут Книги серед найкращих патріотичних видань для дітей.

Авторка лібрето до опери Золтана Алмаші ТГШ. Подорож у часі, прем'єра якої відбулася у квітні 2025 року у Харківській опері.
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
Слухайте у додатку
«Мангеттен-Бахмут»
«Мангеттен-Бахмут»
Автор: Артем Чех
Оповідання читає: Артем Чех
Про оповідання:
Оповідання є частиною автобіографічної книжки «Гра в перевдягання», виданої Meridian Czernowitz у 2025 році. Цей твір не про героїчний пафос, не про переможні реляції, а про щось значно тонше: внутрішній злам, втрату себе і намагання знайти в собі сили залишитися людиною в умовах війни.
Артем Чех
український письменник та військовослужбовець Збройних Сил України
Про автора ↓
Артем Чех – український письменник та військовослужбовець Збройних Сил України. Є автором понад 15 романів, автобіографії, документальної прози і нон-фікшн. Його книжки перекладені німецькою, англійською, польською та чеською мовами.За збірку есеїв про військовий досвід на передовій «Точка нуль» письменник отримав національні та міжнародні премії, зокрема польську нагороду ім. Ришарда Капустинського за літературний репортаж у 2019 році. У 2021 році отримав премію «Книга року BBC» за роман «Хто ти такий?».  Колонка Артема Чеха про війну в Україну опублікована в The New York Times.Після початку повномасштабного вторгнення Росії повернувся до лав ЗСУ.
Посилання на книжку
Голоси проєкту
Антоніна
Хижняк
українська акторка театру, кіно та дубляжу, заслужена артистка України читає
Передчуття Марії
Слухати
Анастасія
Карпенко
українська актриса театру і кіно, виконавиця головних ролей у серіалах Перевізниця та Лікарка Ковальчук читає Голкошкірі
Слухати
Юрій
Андрухович
«патріарх української сучасної літератури»  –  поет, прозаїк, перекладач, кандидат філологічних наук читає
Жертвопринесення
Слухати
Катерина
Бабкіна
поетка, авторка прози, колумністка, сценаристка, драматургиня, засновниця клубу вільного письма читає твір Костя
Слухати
Сергій
Притула
громадський діяч, волонтер, телеведучий та актор читає Регіон
Слухати
Григорій
Решетнік
телеведучий, актор, шоумен і громадський діяч читає
‍Льох
Слухати
Олена
Мандзюк
блогерка, підприємиця та волонтерка читає
Діти повітряних тривог
Слухати
Олексій
Вертинський
актор театру і кіно, народний артист України читає твір
Ромео
Слухати
Галина
Стефанова
акторка театру і кіно, лауреатка премії Київська пектораль читає Після третього дзвінка вхід до зали забороняється
Слухати
Павло
Зібров
співак, композитор, народний артист України читає
Люди сонця
Слухати
Ірма
Вітовська
акторка театру і кіно, заслужена артистка України читає твір
Лалібела
Слухати
Ірена
Карпа
письменниця, журналістка, телеведуча, співачка читає
Він повертається в неділю
Слухати
Олександр
Терен
військовий, ветеран російсько-української війни, громадський діяч читає твір Ойнарея
Слухати
Саша
Кольцова
співачка, композиторка, солістка гурту Крихітка читає
Жаби в морі
Слухати
Максим
Девізоров
військовослужбовець ЗСУ, актор театру і кіно читає
Польський ровер, руска рама
Слухати
Валерій
Залужний
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії,  Головнокомандувач Збройних сил України (2021—2024), генерал у відставці читає
Сім пісень до шовковиці
Слухати
Віталій
Ажнов
актор театру і кіно, заслужений артист України читає Моноліт
Слухати
Владислав Михальчук
актор драматичного театру та кiно, соліст гурту Schmalgauzen читає Дім у степу
Слухати
Ірина
Цілик
письменниця, режисерка ігрового та документального кіно читає Червоні на чорному сліди
Слухати
Артем
Чех
письменник та військовослужбовець ЗСУ читає Мангеттен-Бахмут
Слухати
ПРО ПРОЄКТ
20 найкращих оповідань нової України
Що ще за нова Україна? – спитаєте ви. Історики, політологи, соціологи зазвичай кажуть, що у 1991 році відновлення незалежності дісталося нам надто легко, що більшість громадян навіть не усвідомила, яку відповідальність воно несе.

З 2014 року, коли Росія вирішила, що може взяти Україну силою, українці платять за свою свободу дуже високу ціну. А 2022 рік зробив очевидним, що зворотнього шляху немає: або ми зупинимо росіян, або росіяни знищать нас.

Цей період від Революції Гідності по сьогоднішній день можна назвати по-різному. Ми обрали назву нова Україна. Поважне журі обрало 20 оповідань, які найкраще характеризують цей період, що триває. Вони створені під час війни, але вони не про війну, вони про нас, про молодість, про майбутнє, про любов. Оповідання нової України.
Олексій Тарасов
головний редактор Radio NV
Що ще за нова Україна? – спитаєте ви. Історики, політологи, соціологи кажуть, що у 1991 році відновлення незалежності дісталося нам надто легко, що більшість громадян навіть не усвідомила, яку відповідальність воно несе.

З 2014 року, коли Росія вирішила, що може взяти Україну силою, українці платять за свою свободу дуже високу ціну. А 2022 рік зробив очевидним, що зворотнього шляху немає: або ми зупинимо росіян, або росіяни знищать нас.

Цей період від Революції Гідності по сьогоднішній день можна назвати по-різному. Ми обрали назву нова Україна. Поважне жюрі - літературознавиця та письменниця Оксана Щур; письменниця, радіоведуча Олена Гусейнова; літературознавиця, художниця, авторка та кураторка культурних проєктів Олена Павлова; письменник, філософ і художник Анатолій Дністровий;  поет, прозаїк, літературний критик Олег Коцарев - обрало 20 оповідань, які найкраще характеризують цей період, що триває.

Ці оповідання написані під час війни, але вони не про війну, вони про нас, про молодість, про майбутнє, про любов. Оповідання нової України.
Тут звучить Україна
Оксана Щур
кураторка, голова журі проєкту 20 найкращих оповідань нової України
Якби мені довелося розповісти про Україну від 2014 року – а заразом і про сучасну українську літературу – через художню прозу, то ця добірка виглядала би саме так.

Оповідання – не задовгі і не закороткі, написані знаковими авторами і відносними початківцями, з різних регіонів, із різними життєвими досвідами і поглядами на те, якими мають бути герої нашого часу. Відібрані для начитування вголос – щоб потім це звучало як музика, слухалося сам на сам із голосом, а не з паперовими сторінками чи екраном гаджета.

Тут – фірмовий стиль і голос Юрія Андруховича, антивоєнна автобіографічна проза військовослужбовця і письменника Артема Чеха, дуже харківський і дуже ліричний «Ромео» Сергія Жадана. Заробітчанин Петро посеред буржуазного Відня, якого помітила і дала йому голос Таня Малярчук. Привіт Володимиру Винниченку – «Люди Сонця» Владислава Івченка, сумчанина. Полтавська ніжність Сергія Осоки. Чутливість Вікторії Амеліної. Іронія Романа Голубовського й життєлюбство Ірени Карпи… Разом – двадцять різних тембрів.

Кураторська порада: тут справді таке різноманіття творів і декламацій, що варто гортати добірку і шукати своє, яке неодмінно затягне з перших хвилин. Тут є смак до літератури і думка про тих, хто її любить, читає, колекціонує, слухатиме. Саме цим керувалися учасники журі, що разом зі мною формували цей оркестрований вибір: Олег Коцарев, Олена Павлова, Анатолій Дністровий і Олена Гусейнова.

Перефразовуючи класику: тут зібрано справді сильні, живі й влучні твори.
Авторка фото Оксани Щур - Аліна Руда
ЖУРІ
Оксана Щур
кураторка проєкту, голова журі
Оксана Щур  – письменниця, журналістка, літературознавиця, перекладачка. Авторка колонок, есе, інтерв’ю на тему культури для медіа LB.ua, Українська правда, Суспільне. Культура, Український тиждень, Dwutygodnik, Читомо, Коридор, Гендер в деталях та ін., а також збірки есеїв “Кассандра помиляється раз” (2025).
Дізнатись більше
У 2017-2022 роках – кураторка програм Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та очільниця Літературної лабораторії Національного мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Як кураторка і продюсерка втілила музично-літературні проєкти «Фокстроти» – дискотека поетів Розстріляного відродження (разом із Юрієм Гуржи та Сергієм Жаданом, 2021), Ukrainian Songs of Love And Hate – рефлексія щодо російсько-української війни мовою сучасної поезії (разом із Юрієм Гуржи, Іреною Карпою, Григорієм Семенчуком та Любою Якимчук, 2022).

Співупорядниця літературної антології Stimmen gegen Krieg (Австрія-Україна, 2022).

Твори перекладені англійською, латиською, німецькою, польською, румунською, чеською мовами.

З 2022 року живе та працює в Берліні.
Олена Гусейнова
письменниця, радіоведуча та радіопродюсерка
Олена Гусейнова — письменниця, радіоведуча та радіопродюсерка. Закінчила НаУКМА. Авторка трьох поетичних книжок: «Відкритий райдер» (2012), «Супергерої» (2016) та «Нічний ефір» (2024).
Дізнатись більше
«Супергерої» оформлені художниками Романою Романишин і Андрієм Лесівим (арт-студія Agrafka); книжка здобула першу премію Книжкового Арсеналу (2017) та низку міжнародних відзнак за дизайн.

Пише коротку прозу й есеї. Її тексти увійшли до антології Ukraine 22: Ukrainian Writers Respond to War (ред. Марко Андрейчик, Penguin, 2023).

До січня 2025 року була головною редакторкою на «UA: Радіо Культура», де відповідала за радіотеатр і літературні програми. З 26 лютого 2022 року була одним з голосів цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Продюсувала радіодокументальні проєкти. Лауреатка премії Івана Франка за радіодокдраму «Леся Українка: 30 радіоісторій» (разом із Мирославом Лаюком). Радіодок «Країна схожа на грант» (автори тексту — Гаська Шиян і Олександр Михед) було представлено на Podcast Forum EBU у 2023 році. З жовтня 2023 по грудень 2024 працювала як продюсерка над незалежним документальним проектом про цивільних у російській окупації.

У січня 2025 року переїхала в Харків і стала креативною продюсеркою проєкту Сергія Жадана «Радіо Хартія».
Анатолій Дністровий
письменник, філософ, художник, лектор
Анатолій Дністровий (Анатолій Олександрович Астаф’єв) – письменник, філософ, художник, лектор. Член Українського ПЕН. Народився у 1974 році в м. Тернопіль.
Дізнатись більше
Випускник історико-філологічного відділення Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя (1992–1997). Кандидат філософських наук. Викладав професійне літературне письмо в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, читав курс про модернізм в Університеті Масарика (Брно, Чехія). Працював дослідником у Національному інституті стратегічних досліджень.

Автор 25 книжок поезії, прози, есеїстики.

Останні публікації: романи «Сіра Пейна» (2023), «Привиди» (2024), «Б-52» (2025, друге видання), «Дрозофіла над Томом Канта» (2025, друге видання), «Пацики» (2025, шосте видання); збірка оповідань «Перший кий Будича» (2024); поетичні збірки «Чорна п’ятниця» (2022), «Несподівано прийшла війна» (2022, італійською мовою), «Дні тривог» (2023); книжки нонфікшн «Розмови з інтелектуалами» (2022); двотомник вибраної есеїстики «Паноптикум. Політика» (2024) і «Паноптикум. Література» (2024); воєнний щоденник 2022 року «Битва за життя» (2024); дитячі книжки «Гармидер у Дніпрі» (2025, друге видання), «Гармидер у Чорному морі» (2025), «Гармидер в акваріумі» (2025).

Роман «Пацики» увійшов до ТОП-100 знакових романів української літератури за версією Українського ПЕН, у ТОП-20 кращих романів доби Незалежності за версією видання «Інсайдер». Поетичні, прозові, есеїстичні твори Дністрового перекладено на англійську, французьку, італійську, німецьку, чеську, словацьку, польську, естонську, литовську, сербську, білоруську, вірменську мови.

У травні 2022 року долучився до Сил оборони України. Офіцер. Нагороджений нагрудним знаком «За збережене життя» (2022) від Головнокомандувача В.Залужного, нагрудним знаком «За зразкову службу» (2023), медаллю ІІ ст. Ради національної безпеки й оборони України (2025).
Олег Коцарев
поет, прозаїк, літературний критик,
журналіст, перекладач
Олег Коцарев - поет, прозаїк, літературний критик, журналіст, перекладач. Народився у Харкові, живе у Бучі.
Найновіші книжки — роман «Люди в гніздах» (2017, 2018, короткий список «Книги року ВВС»), поетичні збірки «Вміст чоловічої кишені» (2021, 2024), «Евакуація» (2022) та «Жуки поетичні» (спільно з Богулсавом Поляком, Олегом Клюфасом та Лесиком Панасюком, 2025).

Автор численних статей та есеїв в українських і зарубіжних медіях, присвячених переважно літературі та культурі ХХ-ХХІ століть.

Співупорядник антології «Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки)». Упорядник альманаху сучасної літератури «Знак».

Член журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у 2012-2019 роках.

Лауреат літературних премій «Кримський Інжир», імені Ковалевих, «Глиняний кіт», імені Валер’яна Підмогильного.
Дізнатись більше
Олена Павлова
письменниця, літературознавиця, художниця, авторка та кураторка культурних проєктів
Олена Павлова – письменниця, літературознавиця, художниця, авторка та кураторка культурних проєктів.
Дізнатись більше
Виросла в Рівному, завершила тут Гуманітарну гімназію і Художню школу. Живе у Києві та останні три роки — у Львові. Закінчила Києво-Могилянську Академію — українську філологію та журналістику. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні».

Членкиня PEN Ukraine.

Заснувала і сім років вела конкурс короткої прози «Новела по-українськи», за час існування автори з усієї країни написали понад тисячу текстів.

Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Комунікаційна та програмна менеджерка фестивалю «Літературний Ярмарок» у Харкові.

Упорядниця поетичних антологій від видавництва «Книголав» та першого українського альманаху феміністичної поезії «Другий вінок».

Авторка двох власних збірок віршів — «Шкіра міст» та «Світлочутливі».

Найвідоміший з її культурних проєктів — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Нещодавно вийшла «Українська Абетка Кота Інжира», яку підтримав Український Інститут Книги серед найкращих патріотичних видань для дітей.

Авторка лібрето до опери Золтана Алмаші «ТГШ. Подорож у часі», прем'єра якої відбулася у квітні 2025 року у Харківській опері.
Проєкт реалізований за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Міжнародний фонд  «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.

© ТОВ «ВИДАВНИЧІЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені.